На цвинтар Божий не несіть сміття,
Там душі Божі спочивають.
У них там інші зовсім почуття,
Там не живого явно не сприймають.
Вінок на груди штучний не кладіть,
Бо незвеличите їх каменем скорботу.
На груди їх барвінок постеліть,
Нехай вони повернуться до роду.
І прийде час з вас кожного позвуть,
Усім прийдеться нам відгомоніти.
На той світ гроші вмерлі не беруть,
В куточку їхнім квіти посадіте.
Життя складне… пройдуть роки,
Півні вчергове знову заспівають.
Вони ж... жерела... нашої ріки,
Про те й потомки хай не забувають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788457
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2018
автор: Андрій Л.