СВІТАНОК ВСТАЄ



Уже  бовваніє  рожевий  світанок
Крізь  крони  розкішні  струнких  тополин,
І  світлом  хвилюючим  жевріє  ранок
У  спокої  й  тиші  півсонних  рівнин.

Струмує  блакиттю  висока  і  чиста  
Гладь  неба,  і  хма́ри  біленькі  летять…
В  садочку  прокинувся  птах  голосистий,
І  тіні  сполохані  злегка  тремтять.

Над  гаєм  туманним  розноситься  знову
Заливиста  трель  солов’їна  дзвінка.
Веселою,  наче  тугою  струною,
Бринить,  миготить  срібна  стрічка  струмка.

Брильянтові  краплі  траву  шовковисту
Цілують,  в  них  блиск  чарівний  виграє.
Легесенько  вітром  колишеться  листя,
Тихенько  багряний  світанок  встає.

20.05.2013  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788159
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2018
автор: Martsin Slavo