Поки кохається, кохай!
Коханню серце відчиняй,
Нехай в душі цвіте розмай,
І квітнуть квіти.
І не дивись на календар,
Кохання, -це найбільший дар,
Нам Богом даний,
Душі щоб зігріти.
Якщо в душі весна цвіте,
Палає почуття святе,
Світ посміхається, пташки співають,
Залиш журбу, вернись туди,
Де ти щасливий, молодий,
Де солов"і до ранку
В серденьку співали.
Туди, де юність золота,
Водила стежкою в жита,
Де жайвір в небі мов струмок
Дзвенів піснями,
Де почуття оте святе
І досі маками цвіте,
Через роки в душі горить,
І не згасає.
Якщо зустрінеш ти колись,
Свою кохану, посміхнись,
Ій подаруй свою любов,
Й найкращі квіти,
Нехай у серденьку іі,
Знов заспівають солов"і
Нехай кохання в серці знов
ІІ розквітне.
Поки кохається, кохай,
Коханню серце відчиняй,
Спіши всміхатися життю,
Співать, радіти,
На світі так життя прожить,
Щоб кожен день і кожну мить,
Міг після себе залишить,
Лиш квіти.
Поки кохається, кохай,
Коханню серце відчиняй,
Поки в душі цвіте розмай,
І квітнуть квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2018
автор: Амадей