Так сонце неяскраво світить,
Затьмарилась уся земна краса…
Холодний неприємний вітер,
І пишним цвітом не буяє сад…
Зелене листя потемніло,
Свої згорнули квіти пелюстки…
У хмарах небо, задощило,
Не сяють в небі місяць і зірки…
Засумувала я без тебе,
Без лагідного голосу твого,
Не тішать ні блакитне небо,
Ні сяєво усіх світил його.
Розвіялась кохання казка,
Впав погляд і блукає по землі,
Зажури на обличчі маска
Створила зморшку на моїм чолі.
Без тебе я, а ти без мене…
Повільно линуть дні у пустоту…
Постійно ти в думках шалених
Зумовлюєш поривів чистоту…
19.05.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787508
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2018
автор: Martsin Slavo