Не знаю, подруго з косою,
Ким скоро станеш ти в житті.
Але твоєю, вір, косою
Будуть гордитись у селі.
Ти будеш край свій прославляти
Не лиш косою, а й в труді.
Й будуть тебе хлопці кохати
І то, напевно, не одні.
Бо ти і зараз героїня
І в лідерах в студенстві йдеш.
А між дівчатами - княгиня,
Такої рідко-де знайдеш.
Тай і душа твоя відкрита
Й доступна друзям й парубкам.
Хоч для весілля є закрита,
Диплома ще не дали нам.
А вже тоді, як все закінчим,
Коли одержимо і фах,
Тоді й любов піде, між іншим, -
Серйозна, не така, як птах.
Бо вже й соліднішими станем,
Й життя цінитимем не так.
Тай і в майбутнє сміло глянем,
Як дипломований мастак.
А поки що, - учімсь,гуляймо,
Бо то найкраща є пора,
Але й про це не забуваймо,
Що скоро кінчиться й вона.
Може не треба це писати
Було б сьогодні вже мені,
Та думаю, не шкодить знати,
Що думають і пожилі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787279
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2018
автор: Дашавський поет