Море штормить і погляд десь, у воді,
Сховати хтіла, ті солоні сльози,
Щеміло серце, де ж роки молоді?
Чом промайнули, швидко, наче грози?
Один причал, знав скільки раз стрічала,
І проводжала в незнану дорогу,
І, як та чайка, щосили кричала,
Де ж ти Всевишній? Звала на підмогу.
Як ясне сонце, блисне між чорних хмар,
Так твою постать, видно на кораблі,
Не відведу, я очі від морських чар,
І вже побачу, хоч ти в сірій імлі.
То було так, але море забрало,
Всі наші зустрічі. Не приїхав ти,
Нема надії. На днищі сховало,
Наше кохання, не змогло, зберегти.
08.02.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2018
автор: Ніна Незламна