* * *
Ти прив’яжи мене до себе
Міцними узами любові.
Я присягаюсь синім небом,
Що не покину вже ніколи,
Ті карі очі, чорні брови,
Солодких уст п’янкий цілунок.
І час вечірньої розмови,
Весни минулої дарунок.
Я повернусь через роки,
Якщо вже доля розлучила.
Немов два берега в ріки,
Котрих швидка вода розмила.
Їм поряд йти, а нам з’єднатись,
Навік тим душам поріднитись,
Нам лиш любові дочекатись
І більше нею не ділитись.
Вона для нас лише одна,
Що загорілась і не згасла.
Благословенна та весна,
Вона для нас принесла щастя.
25.04.2004р. (Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2018
автор: Михайло Чир