Соловейку, милий друже,
Щось ти забарився дуже,
Швидше повертайсь !
Розкажи моі коханій,
Про любов мою останню,
Лиш не зволікай.
Поки пісня з серця ллється,
Поки ще кохання в серці,
Полум"ям горить,
Заспівай ій пісню брате,
Щоб кохана вийшла з хати,
Хоч на одну мить.
Якщо вийде, усміхнеться,
В серденьку любов озветься,
Щебечи ! Співай !
Соловейку, як побачиш,
На щоці сльозу гарячу,
Зразу замовкай.
Не тривож іі жіноче,
Серденько, яке щоночі
Облива слізьми,
Ті світлини, де були ми,
Зовсім юні, молодими,
Й посеред зими,
Зігрівало нас кохання,
Навіть в зустріч ту,..останню,
Щастям ми цвіли.
Як побачиш, друже любий,
Що тремтять жіночі губи,
Поцілунку ждуть,
Заспівай моі коханій,
Що я все ж іі чекаю,
Щоб нам разом буть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2018
автор: Амадей