Memento Mori

Memento  mori

У  замках  розкошують  королі,
Бідують  Їхні  слуги  у  халупах,
Забувши  факт,  що  слуги,  і  царі,
У  час  свій  перетворяться  на  трУпи.
Хоч  в  золоті  купаються  царі,
У  слуг  -  вода  і  хліб,  і  то  не  вволю,
На  Суд  постануть  мешканці  землі,
Який  вирІшує  душ  наших  долю.
^
Memento  mori  -  не  потряс  якщо,
Факт  безперечний  -  смерть  на  всіх  чекає,
То  визнати:  без  Бога  -  ми  ніщо,
Хіба  бажання  хто  з  нас,  грішних,  має,
Спасителя  душі  хто  з  нас  шукає?

Зусилля  всі  направивши  на  те,
Щоб  забаганки  тіла  ублажИти,
Геть-чисто  забуваємо  про  те,
Що  без  душі  не  може  тіло  жити.
Memento  mori  -  це  набату  дзвін,
Щоб  в  пеклі  не  горіти  за  гріх  смертний,
Христа  знайти,  бо  владу  має  Він,
Як  Переможець  над  гріхом  і  смертю.
^
Бо  лише  Він  з  душі  змиває  гріх,
Якщо  гріха  позбутися  благає,
Бо  на  Хресті  Він  заплатив  за  всіх,
Щоб  дати  шанс  -  за  Ним  іти  до  раю,
Що  жити  свято,  так,  як  Бог,  бажають.
^
Нам,  в  круговерті  всіх  земних  подій,
Життя  чи  смерть  -  Бог  право  дав  обрати...
Memento  mori  -  спонукання  дій
Спасителя  від  пекла  відшукати,
Дар  вічного  життя  Він  може  дати.

#####

Хоть  ломятся  столы  у  королей,
У  слуг  -  вода  и  хлеб  лишь,  но  в  итоге,
Когда  тела  все    предадут  земле,
На  Суд  предстанут  души  перед  Богом.
Memento  mori    -    словно  не  для  нас:
Смерть  чья-то  -  как  предупрежденье:
Для  всех  сословий,  возрастов  и  рас
Закон  один:  грех  осуждён  в  геенну.

Факт  зная,  пустит  смерть    всех    под  откос  
Ужель  нас  не  коснулась  Весть  Благая,
Что  наши  души  Искупил  Христос,
Чтоб  вечно  жить  им  по  Законам    рая,
Но  свято  жить  Христос    не  принуждает...

Грешить    иль  свято  жить  -  душе  решать
В  земной  свой  срок  в  обители  телесной,
Факт  осознав,  что  грешная  душа
Не  водворится  в  Царствии  небесном.
Memento  mori    -  стимул  чтоб  найти  
Христа,  Кто  властен  над  грехом  и  смертью,
Кто  может  смертный  грех  душе  простить,
И  статус  дать:  Святого  Бога  -  дети.

Факт  зная,  что  ждёт  смертный  всех  покос,
Ужель  нас  не  коснулась  Весть  Благая,
Что  наши  души  Искупил  Христос,
Чтоб  вечно  жить  им  по  Законам    рая,
Но  свято  жить  Христос    не  принуждает...
^
Христос,  Кто  на  кресте  смерть  победил,
Кто  Весть  Благую  дал  для  всех  народов,
Кто  жизнью    за  наш  смертный  грех  платил,
Дал  срок  душе  -    избрать  под  небосводом,
Иль  раб  греха,    иль  от  греха  свободу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2018
автор: Ведомая любовью