сталий плюс

чи  була  та  гра  перед  сонцем  злим
саме  тим  зачином  лоскотав  що  сни,
білої  весни_встряглої  в  льоди_
здерши  спліну  стяг,  зможеш_    поясни...

чи  злякає  крик  вранішній  туман,
згущену  слюду  олова  калюж,
стежку_та  як  вуж,  дротяний  бур’ян,
вицвілі  /  крихкі  шкаралущі  душ...

чи  сховаєш  сам  шрами  втятих  крил,
янгола,  з  ким  брів  по  слідам  кривим,
сходами  в  пітьмі_  одаль  від  перил_
він  до  часу  щез_    як    прозорий  дим...

ласий  до  спокус,  бранець  хтивих  мар,
в  теплий  сніг  загруз_  пута  скинув  ниць,
сміх  здичілих  муз,  що  лящать  між  хмар
падає  в  роти  кинутих  криниць...

чи  була  та  гра_  сам  чи  був  в  тій  грі,
биті  ліхтарі  /  перший  сталий  плюс,
вздовж  чужих  узбіч  знявши  якорі,
йдеш  теплу  навстріч    відпустивши  пульс...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785517
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2018
автор: Ки Ба 1