* * *
Кому потрібні зорі,
Що падають униз.
Десь світлі метеори
По небу пронеслись.
Коли зоря згасає,
Згасає і життя.
Майбутнє не чекає,
А лише забуття.
Нехай зоря горить,
Я завжди буду з нею.
Коли ж настане мить
Померти із зорею,
У Господа попрошу
Наприкінці життя,
Як непосильну ношу,
Останнє каяття,
Слова ті залишити,
Немов святе причастя.
Для тих, хто буде жити,
Хай їм всміхнеться щастя.
26.03.2006 (Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784999
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2018
автор: Михайло Чир