Я видавлюю з себе слова, які стираю.
Як тільки вони написані повністю,
Дивлюся на них і розумію,
Що вони безглузді та смішні.
Це далеко не вірші.
В моїй душі
Є інші
Та кращі,
Ніж ці.
Бо я зовсім не це хотів сказати,
Не це хотів зафіксувати,
Не це хотів зробити.
Спалити
Усе на вогні.
Просто вибач мені,
Люсі,
За те, що назвав не твоє ім'я.
Парадокс життя,
Де я
Перетираю на порох і ці слова
Вибачення.
21.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2018
автор: Kukhta Bohdan