Була якось моя внучка ,
В місті , в зоопарку,
Там заглянула малеча
у найменшу шпарку...
Придивилась до "вербуда",
До "мапи" в косинці,
Що лисичка через сітку,
Вкрала їдло свинці.
Що свиня дуже кричала,
Бо худа , як трясця,
І їй дала кусок хліба
Наша баба Настя.
А "зайциско" обліз зовсім,
І худенький "дузе",
І нявчала сильно киця ,
Але всім байдуже.
Ой тоненькі усі звірі.
І такі "страсненькі",
Їх бояться в зоопарку
Діточки маленькі.
З розповідей моєї внучки після відвідин зоопарку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2018
автор: Калинонька