Ти сидиш на своєму дивані,
Мені дивишся прямо у очі.
Карі в Тебе вони, незрівнянні,
Потонути у них дуже хочу.
Голос Твій я хотів би почути,
Лиш живий, а не той... в телефоні.
І від інших людей відпочити,
У матусі природи на лоні.
Доторкнутись до ніжної шкіри,
По звабливих пробігтися формах.
Не діждусь, певно, тої я миті,
Щоб зробити це вже було можна.
Свіжим сіном встелити нам постіль,
Ніжно, ніжно Тебе обійняти.
У цілунках забути про Сонце,
І кохати, кохати, кохати.
Біля річки удвох прогулятись,
І росу позбивати у полі.
Та на жаль, я Тебе тільки бачу,
На світлинах в своєму смартфоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2018
автор: М.С.