Знову спогади далекі
Десь ведуть мене у путь.
Наче в вирій ті лелеки,
Все несуть мене й несуть.
Й я складаю їх у зошит
Й зігріваю у душі.
Та не раз, як сніг порошить,
Бо бувають і сумні.
Але з ними я щасливий, -
Вони мої, всі мої.
Навіть зараз, хоч я сивий,
Та приємні для душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2018
автор: Дашавський поет