Важко не писати вранці повідомлення.
Табу на дзвінки та символи.
Бармене, прийміть замовлення.
Ні, я не п'ю. Просто води. Теплої.
«Вам потрібно зігріти душу?»
Налийте в склянку окропу.
Питає з посмішкою: «Чайку?»
Тут я розвертають і йду.
Важко говорити: не розуміють.
Я такий, який є.
В дУші водою змию
Бруд тілесний.
Але є ще той, котрий не бере
Ні холодна, ні солона вода.
Як відмити душу,
Як повернути те, чого нема?!
Як можна розвернутися і піти?
Спокуту знести за батьків гріхи.
Хоч там і моя частка.
Я не маю відчувати щастя?..
19.03.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D54S59cPbTM[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/r9rdl3VEKiI[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2018
автор: Kukhta Bohdan