Пригорни мене ніжно до себе,
Ми з тобою послухаєм тишу.
Оксамитом виблискує небо,
Нам кохання симфонію пише.
Подивися, заглянь мені в очі,
В них ти весну зустрінеш і літо.
Колисатимуть дивнії ночі
І світанок зустріне привітно.
Знов до тебе потягнуться руки
І смак меду устами відчуєш.
Закую ланцюгами розлуку,
Ти ж кохання мені подаруєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)