А минуле розстане з кригою?
Чи снігами зійде на голову?
Я так довго була безкрилою...
Я так довго вмирала з голоду...
А минуле хоч трішечки ржаАвіє?
Бо все ж колить боляче душу.
Хоч я й викладу згори гравієм
Нових слів міцну огорожу...
А минуле хоч трішечки тоне?
То від кисню, що в нім безтямить.
Я в тобі наймІцнішим бетоном...
Аж по горло...По вічну пам'ять?
Ти минуле? Та ти ж так близько.
Чи надовго... та скільки ще....
Бо любов почнеться з колиски,
А скінчиться, як сонце зайде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2018
автор: Юлія Ганненко