Сонет 1

 Посвята  Маестро  І.Т.

Радіти  ніби  і  нема  причин,
Та  варто  лиш  почати  все  з  початку  –  
І  будні  не  залишаться  без  змін,
Якщо  покласти  радості  печатку
На  кожне  слово,  думку,  подих,  рух  –  
А  це  не  важко  для  твоєї  волі,
І  внутрішній  стає  чіткішим  слух
До  коренів  прихованого  болю.
Хіба  не  дивна  річ?  Якась  мана:
Скрізь  чуєш  лихо,  а  душа  сміється.
Коли  ж  побачиш,  що  біда  мина,
Таємний  жаль  у  серці  зостається.

Так,  радість  без  печалі  нікуди  –  
Як  в  музиці  сплелися  два  лади.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2018
автор: Надія Медведовська