В ріці життя потоки акварелі
Натхнення несло у країну мрій.
Співали ніжно там віолончелі,
І сяяв фарбами веселок дивний рій.
На акварелях, як на довгій ниві,
Людські обличчя, сповнені надій.
Миттєвості щасливі й нещасливі -
Від неба кожному дарунок свій.
В тих акварелях були світло й тіні,
Гармонія, прозорість, перший сніг,
Краса природи й далі сині-сині,
Сам час спинився, на папері ліг.
Мій паперовий човник, той дитячий,
На хвилях кольорових ніс потік
У храм мистецький, і я долі вдячний,
Що творчості присвячував свій вік.
Крізь марево віків величні зблизька
Встають шедеври видатних майстрів.
В захопленні вклонюсь їм мовчки низько -
Довершеність не потребує слів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2018
автор: Марат Школьник