Я втрачаю від тебе голову.
Мов метелик, лечу на вогонь.
Мов обпившись хмелю і солоду,
Прагне тіло твоїх долонь
Я з тобою втрачаю розсуд:
Безконтрольна, буваю пекуча.
І від слів моїх б'ється посуд, -
З темпераменту серце жагуче..
Я без тебе втрачаю душу.
Розриває на шмаття. І скрізь
Рештки ті позбирати мушу :
Рештки сил і пролитих сліз...
Я зберу ті слози-перлини
І змайструю собі намисто!
Щоб згадати твої хвилини.
Щоб на серці все ж стало чисто.
Щоб нічого - ні болю , ні муки! -
Тільки спомин. Як дні вечоріли...
Як твої ласкавії руки
Серце й тіло моє зігріли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2018
автор: Юлія Ганненко