Не йшов крізь терни до мети…

*  *  *

Не  йшов  крізь  терни  до  мети
І  кров  там  ран  не  омивала.
Шукав  той  шлях  й  не  міг  знайти,
Чи  доля  інший  торувала.

Бажав  злетіти  до  зірок
Й  знайти  свою,  що  ще  не  згасла.
Та  де  ж  той  шлях,  ступити  б  крок,
Та  не  всміхнулось  сонце  ясне.

В  пітьмі  чи  темряві,  не  знаю,
З  малою  свічкою  в  руках,
Йду,  спотикаюсь  та  шукаю
Отой  незнайдений  свій  шлях.

29.  –  30.10.2008  (Михайло  Чир)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782188
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2018
автор: Михайло Чир