ДРУГ

Людино,  чи  бажаєш  знати,
Хто  справжнім  другом  є  для  тебе?
Хто  щиру  радість
Віддає́  од  себе
Тобі  щоденно,  пожиттєво.
Яке  ж  то  щастя  превелике!
Собі  такого  друга  мати.
Чи  відаєш,  де  його  шукати?
Чи  може  хочеш  сам  ним  стати?
Ставай.  Та  знай,
Що  цим
Свою  ти  ле́пту  вносиш,
І  зло  з  планети  нашої  виносиш,
І  створюєш  у  світі  рай.
Звичайно,
Небезпечно  зараз  другом  бути,
Вас  можуть  кинути,  забути,
Зненацька  зрадити  і  навіть  вдарити
У  вашу  віддану  та  щиру  душу,
І  все  життя  тобі  роздушать.
Та  все  ж  таки,  попробувати  варто
Собі  створити  дружній  круг.
А  хто  ж  такий  цей  справжній  друг?
Я  спробую  вам  розказати.
Така  людина,  буде́  переживати,
Можливо,  навіть  но́чами  не  спати
Коли  знаходитесь  ви  у  біді,
Чи  навіть  просто  у  легкій  журбі.
Така  людина
За́вжди  допоможе
У  ваші,  нелегкі  часи.
Та  навіть  вмерти  за  вас  може,
Долаючи  кілометрові  траси.
Так-так,  життя  готова  положити
І  відданно  вас  захистити.
Цей  друг
Ніколи  вам  не  збреше,
Як  це  часто  роблять  решту.
Він  вислуховує,  дає  поради,
І  не  очікуйте  від  нього  зради.
Він  буде  поруч  в  тру́дну  мить,
Щоб  щось  хороше  вам  зроби́ть.
Твоїм  не  буде
Ради  вигоди  своєї.
Не  посміється  він  із  глу́пої  ідеї,
Що  з  ваших  уст  іде,  лунає,  –
Яка  вам  дорога́.  І  він  це  знає.
Цей  друг
Завжди  тебе  простить,
І  твої  прогріхи  відпустить.
І  він  тобі  не  буде  мстить,
Хіба  що  –  "Гулівером"  пригости́ть.
Щиросердечно  вам  добра  бажає,
Та  з  нетерпінням  вас  чекає.
А  коли  дає  він  обіцянку,
То  її  виконує  вже  зранку.
Він  не  подивиться  ізвисока́  –
Чесно́та  в  нього  є  така.
Та  прощення
Не  гре́бує  просити,
Щоб  сво́ю  гордість  усмирити.
Друг  такий
Не  буде  вас  судити,
Насміхатися  та  болісно  гнобити,
Цього  всього
Не  буде  він  робити,
А  вірно  лиш  по-дружньому  любити.
І  не  розкриє  він  нікому  таємниці,
Що  знають  лиш  про  неї  одиниці.
Вже  й  не  говорячи  про  те,
Мо  щось  погане  скаже,  чи  вкраде,
Чи  брудом  литиме  за  вашою  спиною.
Ніколи.  Ніколи  він  того́  не  зробить,
Інакше  –
Втратить  честь  перед  собою,
І  він  собі
Цього  повік  вже  не  простить.
Отож,  закінчити  розповідать  я  мушу.
На  жаль,  зароджену  надію  вам  приду́шу
І  поселю́  я  гніт  у  вашу  душу
Словами  цими  –  останніми,  сумними:
Всі  собі
Такого  друга  мріють  мати,
Але  ніхто  не  хоче
Сам  таким  ставати...

                                                 [b]ℬℭ[/b]
                                     [i]20.02.2018[/i]
                                 [b]K  Λ  Е  О  Δ  О  Р[/b]

________________________________________
Вжиті  слова:
•  Ле́пта  –  назва  грецької  монети.
•  Відати  (наголос  на  "і")  –  знати,  
мати  про  що-небудь  уявлення,  відомості.
•  Гре́бувати  –  а)  Почувати  огиду  до  кого-небудь;  
б)  Ставитися  до  кого-,  чого-небудь  зневажливо,  
гордовито,  без  поваги,  нехтувати  когось,  щось.
•  Мо  –  розмовне  скорочення  слова  "може".
•  "Гулівер"  –  назва  цукерки.

                                                                                                                                                                 [b]Вірш  №7[/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781888
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2018
автор: K Λ Е О Δ О Р