Там, де гори манили до себе

Там,  де  гори  манили  до  себе,
Я  бажала  би  Вас  цілувать.
Сині  хвилі  бились  об  берег…
Повернути  б  цей  час  назад.

В  ніч  холодну  мене  зігрівали
Ваші  очі,  що  повні  тепла.
Я  за  ними  щодня  сумувала,
Втамувала  мій  біль  вода.

Пригорталися  ніжно  до  тіла  
Ви  до  іншої  музи  в  ту  ніч.
Підо  мною  земля  тремтіла
І  котилися  сльози  з  віч.

Не  знайшла  у  душі  спокою
Ані  вчора,  ані  тепер.
Я  тепер  не  боюся  болю,
Хоч  до  нитки  мене  обдер.

Ви  мій  погляд  зустрівши  колись,
Зачаровано  мовите:  «Чом
Я  тобі  не  сказав  «приснись»,
І  так  легко  згубив  любов…»

25.05.2013  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2018
автор: Бентежна