Мамо, пробач мені рідна, пробач,
Одна ти в світі можеш зрозуміти.
За те, що, люба, не щодня, пробач,
Даруємо тобі любов і квіти.
О, Україно люба, тим пробач,
Хто не повірив у цвітіння саду.
Послухаймо, вже виграє сурмач,
Він сповіщає про весну громаду.
Найвища цінність - це людське життя,
Незмінно мудрі Всесвіту закони.
За сьогоденні труднощі буття
Пробачте, рідної землі мадонни.
Минуть тяжкі, засмучені часи,
Серця жіночі щастя обігріє.
Низький уклін Вам, служниці краси,
Хай будуть з Вами віра і надія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780947
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2018
автор: Марат Школьник