Після тебе
Мені важко заснути.
Ти – зовсім не снодійне.
Спокійне життя затерти,
Забути –
Мене
Не попускає від тебе.
Закрити очі, щоб
Не бачити.
Закрити вуха, щоб
Не чути.
Ніс, щоб
Не відчувати.
Обмежити синхронізацію.
Вимкнути телефон.
Ввімкнути сигналізацію.
Не йти на балкон,
А забитись в куточок.
В кімнаті на замок.
Тричі крутнути ключем.
І ''Отче наш'' по колу
Віднині і на віки вічні
Хочу, щоб перехоплювало дух,
Коли ти поруч;
Коли ти праворуч;
Коли ти тут
Засинаєш зі мною.
Ось тут,
Глибоко в серці:
Тук-тук.
28.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/t8dgrcGBpmY[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2018
автор: Kukhta Bohdan