Так зігне, так придушить буває життя,
що, здається, не зійде уранці світило.
Чорні дні застелили стежки вороття
у щасливі часи, безтурботні мірила.
Кожен день боротьба із собою за себе,
за єднання ДУШІ з миром зміни подій.
Так, як треба, сприймати дароване небом,
походити босоніж в країни НАДІЙ.
Буде все, як потрібно тобі, як годиться,
тільки спокою дай розіпнутій ДУШІ.
Мабуть, час підійшов відпочити, спиниться,
і по-справжньому звірить години й часи.
Все попереду: навіть значні нагороди,
все посіяне вродить, крізь терен зійде,
прийде час незвичайного ДУХУ свободи
і рівняння складеться у зовсім просте.
06,2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780499
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2018
автор: Таня Світла