Я давно весни хотіла,
А вона все не летіла,
Бач зима, летять сніжинки,
Скрізь засипали стежинки.
Вже на вушко шепче тато,
Адже скоро буде свято,
Що робити, я не знаю,
Бо ж підсніжників не маю.
Де мені, тих квітів дістать,
Ну хоча б пролісків зо п`ять,
Ох лукава оця зима,
Все під снігом довго трима.
Я ж хитріша проти неї,
Намалюю, хай орхідеї,
А ще вазу, з пролісками,
Та можливо й з мімозами.
Нехай не думає вона,
У нас буде радість й весна,
Настане день і врешті час,
І свято це, прийде до нас.
Усім буде, так приємно
Постараюсь не даремно!
03.03.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2018
автор: Ніна Незламна