Людина - істота на диво універсальна.
Можна рівняти з зіркою чи з планетами
Може бути простою і досить звичайною
та в душі десь складати складні сюжети.
Може бути містом мов мегаполісом,
може бути кинутим диким островом.
Розбивати мрії словами гострими.
Лікувати душі одним лиш поглядом.
Надихати може на війни страшні сторічні
Зупиняти природні стихійні біди.
Може стати для когось найщасливішою миттю
І залишитися тривожною вічністю.
Серед гамми і безлічі всіх варіацій
Нас єднає єдине спільне
Де шукати свою цю універсальність?
Піти самотнім? Чи значить вільним?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779536
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.02.2018
автор: Amaranta