Згадаю погляд твій

       
Я  піду  стежкою,  до  річки  під  місточок,
Помрію  любая,  що  знов  стріну  тебе,
А  вода  чистая,  під  самий  горбочок,
Сріблом  виблискує,  весь  час  манить  мене.

Підійду  вкотре,  так  думки  летять,  як  дні,
Я  нарву  квіті,  тут  згадаю  погляд  твій,
Ой,  якби  ж,  знала  ти,  як  холодно  мені,
Розчарування  та  без  тебе  нема  мрій.

Ромашки  любая,  як  світлі  віченьки,
З  якими  я,  прожив  все  буденне  життя,
Ми  так  любилися,  жадані  ніченьки,
Тепер  лиш  спогад  і  немає  майбуття.

Залишу  смуток,  тут,  з  думками  утоплю,
А  вода  бистра  та  й  кудись  весь  час  біжить,
Другу  не  хочу,  я  тебе  одну  люблю,
Скажи  кохана,  то  ж  далі,  як  мені  жить?

Наш  соловей,  десь  зник,  давно  з  лісу  не  чуть,
Який  був  час,  даний,  хто  знав  для  нас  обох,
Щоби  щасливі.  Я  не  зміг  очей  зімкнуть,
Тому  й  прийшов,  нам  нічка  освітила  путь.


21.01.2018р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2018
автор: Ніна Незламна