Дух троянди
В кожному серці є тепло
миттю, що сповнена життя,
після якої потекло
думами світле почуття,
в зоряні ночі, в ясні дні,
ніби та сонячна ріка,
сіяти квіти навесні,
щоб їх торкалася рука.
В кожному слові є добро
радістю, що цвіте в душі,
сіючи щастям у нутро
милості серця не чужі.
Від доброти усіх розмов
любу надію оживить
в темноті полум’ям любов
що, мов троянда, червонить.
Як немає теплоти,
то немає й доброти,
а без них кожне серце кличе в мандри,
щоб не знати самоти,
не відчути пустоти,
а шукати дім, де є ще дух троянди.
Віктор Цвіт 18.02.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2018
автор: Віктор Цвіт