Їх сто сім, журавликів летіло,
У надії, дивились до землі,
Свою душу віддали і тіло,
За Вкраїну у смертній боротьбі.
Аж тремтіла від біди країна,
Від жахУ, знущань злої беркутні,
У воді,погрузли по коліна,
Здалось ноги ставали кам`яні,
Як болить! Не стерпіть жити в брехні?
Як навалу, спинить, змогли вони?
Ці синочки козацького роду,
Тож стояли, не хотіли війни
І боролись за мир, за свободу.
Відшумів, мовчить Майдан в поклоні,
Ті герої, нема поруч з нами,
Тут лиш квіти, троянди червоні,
Й молитви. І відчай жінки й мами.
Луна пісня, у квітах гробниці,
А у небі чути крик лелечы
Героям слава!
Вже дзвонять дзвіниці,
Усіх вшануєм,
Хто там, далеко…..
20.02.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2018
автор: Ніна Незламна