Гірська хатина
Придбаємо з тобою
на потяг два квитки,
прощаючись з журбою,
як з нічкою квітки.
Поїдемо за щастям
до чарівних Карпат,
де завше раді гостям
господарі всіх хат.
Зустрінемо там ранок
у спокої долин,
як сонячний серпанок
торкається вершин.
Підемо по стежині
від річки догори,
до білої хатини
яку січуть вітри.
Сніг з морозом сіє славу,
нам даруючи забаву:
віднайти на лижах сили
підкоряти гірські схили.
Хай до верху бугель тягне,
адже серце любо прагне:
знову їхати донизу,
і радіти попри кризу.
На нас чекає Кремінь,
Ільза або Тростян,
палаючи крізь темінь
гостинністю селян.
Тож мусимо чекати,
наступної зими,
з якою у Карпати
повернемося ми.
Сніг з морозом творить славу,
подаруючи забаву:
віднайти на лижах сили
підкоряти гірські схили.
Хай до верху бугель тягне,
адже серце дуже прагне:
знову їхати донизу,
і радіти попри кризу.
Віктор Цвіт 12.02.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2018
автор: Віктор Цвіт