Лютий… сімнадцятого… числа,
У вогонь й пекло летить душа,
Повсюди стогін і все горіло,
Зранку Дебальцево, загуділо.
Чиєсь безкровне, мертве тіло,
О, Боже, скільки їх полягло,
Діток сховатися не встигло…..
Салюти, цвинтар і співчуття,
В очах, надія на майбуття.
Три роки швидко промайнули,
Сьогодні всі, їх пом`янули.
Все тоне в квітах, а в небесах,
Кричить далеко не один птах.
Луна сховалась, поміж снігів,
А було ж скільки, побратимів?
Усі мовчать, як правду взнати,
І не одна, ще плаче мати,
Десь у полоні, єдиний син,
Чи загубивсь, у полі один.
Ще йде війна… Країна в журбі,
Хто знав коли, кулі ворожі,
Врешті замовкнуть, щоб мир всюди,
Коли відчують щастя люди?
Люди в журбі, «Пливе кача»
Здалеку лине, сніг, аж тремтить,
На посту воїн, а час летить,
Героям Слава! Синам уклін!
А з храмів чути, лунає дзвін.
17.02.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2018
автор: Ніна Незламна