ВУДІ ПОЛ ҐРЕЙ
Збився я з ліку рахувати,
в котрий вже раз, на роздоріжжі,
покинула мене, кохана Муза.
Що я зробив не так? Не догодив я чим?
Відомо всім поетам, що натхнення -
дуже тонка й капризна річ,
й ніколи не вгадаєш, коли
воно враз пропаде, і, що робити потім?
Кажуть, що справжній піаніст
не вельми схильний до важкої
праці, бо після неї, у музиканта,
пальці втрачають свою пластику.
Що ж трапилось в моєму випадку?
Чому поетична Муза, без попередження,
вирішила покинути мене? А так хотілось ще
погратися з словами, римами і ритмом.
Я враз згадав причину втечі Музи.
Політикан, яких наразі розвелось
багацько, хотів щоб я свій твір
російською прибрав негайно.
Я не погодився, й, запропонував
полеміку почати на сю тему.
І звісно ж, я програв, а варто ж
було забутити про заброду.
Тепер із заздрістю читаю інших,
свої переглядаю вірші, й, не віриться,
що я це написав, що Муза ще всміхалася
мені, а я гадав, що буде вічно так.
Творчі люди надзвичайно ранимі, і,
тому їм не слід вступати у полеміку
з людцями, котрі не читають, не розуміють,
і, не бажають пізнати світ в якому ми живем.
Це світ Добра, Любові, і Краси,
Емоцій, Хвилювань й Переживань,
Душі таємні схрони, Сердечний Біль,
Печаль, і, Смуток, а поряд Радість й Щастя.
Бережіть Поетів, їхній Божий дар!
Читайте їхні твори, й відправляйтесь разом
у країну казкових Мрій, і, Сподівань,
Кохання, Віри, і, Надії!
09:30 – 12:00 1522018 Івано-Франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777131
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2018
автор: Woody Paul Grey