ПРИСВЯТА РОМАНУ ГУРИКУ
ЮНИЙ ПАРОСТОК
Із першого погляду закохувались дівчата...
а скільки мріяло іти із ним до вінця?...
від ровесників був старший набагато...
йому судилось бути воїном миру і добра.
Чорнявий хлопчина юнак вродливий...
носив прекрасне чудове ім'я -Роман
до понижених, був завжди співчутливий...
і в заметіль ,проти тирана злетів на Майдан.
Юний паросток зростав украсити храм...
тримати пресвяте небо правицею Бога,
цікавився наукою і до всього мав талан-
у світ знань прокладав життєву дорогу.
Із щирим серцем- ангел добра і миру...
світлий небесний воїн жертовної любові
білим голубом злетів увись на крилах
щоб стояти на варті у Всевишньому домі.
У Київ голосний дзвін кликав на Майдан
боротись, за волю... він став у першім ряду,
''Хто, як не я''- ''захищу народ'' ,сказав'' Роман''
від свинцевої кулі загинув у кровавім бою.
Здригнувся світ, від смерті молодого юнця...
чорний ворон забив крильми у вікно до мами
в домовині, у вишиванці усміхнене хлопча...
плачуть стривожені батьки і глибокі рани.
Романа-благородний образ сяє на іконостасі
народжений вмерти , щоб стати вічно живим
у Небесну сотню став у стрій в новім часі
золотими літерами названо його ім'я святим.
Навесні , цвітуть кетяги молодої калини
до їх віть злітаються із піснями солов'ї...
на алеї слави несуть честь -сину України
із поклоном, Земля мати дарує квіти живі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776128
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.02.2018
автор: Чайківчанка