Згадав сьогодні я колишнє
Життя й зрівняти захотів,
Бо не буде, напевно, лишнє
Торкнутись давнини часів.
Отих далеких,що минули
Й лягли в історію усі,
Коли загарбники в нас були
Господарями на землі.
Але з давен таким порядкам
Ми не мирилися завжди,
Бо мріяли,щоби нащадкам
Прийшлось на волі на волі рости.
Щоби ті зайди,вороженьки
Собі багатство не гребли,
А наші внуки молоденькі
Не гнули спини,як раби.
І не стогнали кожні днини
Й не були чорними людьми.
І не дивились,як над ними
Стоять й жиріють ті пани.
Але я вірю – так не буду!
Не прийде ворог у наш Дім!
Бо ми єдині й духом люди,
Й нам Богом дана воля всім.
Вже вільною є наша держава
На віки-вічні на Землі.
Полине світом її слава
І в щасті житимуть усі.
Але також не забуваймо,
Що є в нас друзі й вороги,
Тому і міць свою тримаймо,
Щоби не сміли до нас йти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2018
автор: Дашавський поет