У нас в ставку завелися
Дивовижні Несі.
Щоб русалка,- не русалка
Розповім все чесно.
Розкажу вам все по правді,
Я сам іі бачив,
Кум приносив показать,
До мене на дачу.
Серпень.Літо. Я тверезий!
Й кум не дуже п"яний,
Я собі стою, майструю
Кліточку для птиці,
Коли дивлюсь, кум до мене
Несе молодицю.
Таку гарну, що нівроку,
Так пудів на десять,
А в кума вага, як в кози,
І ріст метр десять.
Я скажу відверто вам,
Тільки це між нами,
Шкура, кістки й криві ноги,
Бубон із ногами.
В нас буває у селі,
Як музик немає,
Ловлять кума, і на пузі
Гопак вигравають.
Отак глянути на кума,
Нема що дивиться,
Але ж бігають за кумом
Дівки й молодиці.
Що вони там намацали,
Кум і сам не знає.
Так ото,стою, майструю
Кліточку для птиці,
Дивлюсь кум до мене пре
У двір молодицю.
Не несе, вона йому
Вилізла на плечі,
А кум тягне так, неначе
Барана од тещі.
Припер, сів біля криниці,
Водички напився й розказує,
У нас в ставку Несі завелися.
Я в обід, узяв відро,
Пішов на ставок,
Наловити відро ряски
Для моіх качок,
Тільки я заліз у воду
Де тут не візьметься,
На воді велика хвиля,
Й появилась Несі.
Зразу я оторопів,
Думав що русалка,
Якби була молодиця,
То була б у плавках,
А так, вся іі краса,
Як ти Боже бачиш
Лиш мотузочка вузенька,
Такий шнурок наче.
Кум питає:"А ви хто"?
-Отвічає:"Несі".
Роздививсь я так нічого,
Не гірше Наталки,
Думаю, нехай живе,
Мені хати жалко!
Постелив в своій кімнаті
Я найм"якше ліжко,
В нас же Несі занесені
У Червону Книжку.
Постелив матрас м"який,
Так ніби між ділом,
Змастив смальцем всі пружини,
Щоби не скрипіла.
Сам думаю подзвоню я
Ради інтересу,
Журналістам, хай приідуть,
Подивляться Несі.
Подзвонив я журналістам,
Коли чую Несі
Людським голосом кричить
-"Мене зовуть Леся"!
Ну єй богу причепились,
Несі та все Несі,
Я вже двадцять раз казала,
Що мене звуть - Леся.
І купаюсь я у стрінгах
Із самого рання
Хочу в вашому селі
Я знайти кохання
Тепер мені вже цікаво,
Ради інтересу,
Яка вона до кохання
Ота наша Несі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2018
автор: Амадей