Принципово годинника не ношу .
Як то кажуть - щаслива людина .
Хіба кудись я спішу .
Та от безцінна кожна хвилина .
Так просто запитатися - котра година .
У відповідь усміхнутися ,
чому б і ні ...
І пролітають дні .
Дякую , само собою , навіть обов'язково .
Для чого мені годинник ?
Життя таке чудове .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2018
автор: БЕЗ