Замок на мою свідомість можна , звичайно , вчепити .
Та можна й в кімнаті закрити .
Та хіба цим спинити
те , що зростає в потаємних кутках .
Там де тільки я гуляю .
Постороннього охопив би страх ,
від того , що я знаю .
А в клітці птах -
то самотність .
Не випускати на волю думки -
то птах у клітці .
Замок можна вчепити ,
та чи до снаги , тобі ті ключі носити .
І без мене запутаєшся в кольоровій сітці .
Бажання виникає вимкнути світло , знаю .
Знімімо замок , дозволь собі раю .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2018
автор: БЕЗ