Листок зжовклий , затертий .
Лівий край трохи наддертий .
Доля - у кількох рядочках.
Зберігся досі рідний подих у тім куточку ...
Коли читаєш у тисячний раз ,
шовк , вже без пам'яті знайомих фраз ,
то видно очі , і сльози у них .
І чутно як дощ за вікном притих .
Ретельно розгортається і згортається ,
вже вкотре .
Так рік за роком ,-
життя .
Чоловіча душа наскрізь промокла .
Та не черства.
Та без вороття .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2018
автор: БЕЗ