Пішла… Й зима мов двері зачинила
Я так чекав цю зустріч, та вже в минулому вона
Твої слова, твій погляд – снігом все запорошило
Навколо холод, та тільки не в душі зима
А у душі вогонь, у серці знов весна буяє
Ти пташко, є причиною тому́
Тобі чарівна, вірші кохання знов лунають
Завжди: весною, літом, в осінь і в засніжену зиму́
Ти неповторна бу́ла, мов зимова королева
Сніжинки падали на очі, на лице твоє
Сміялася, крізь павутиння кришталеве
Любов в тобі, з тобою поруч щастя є…
Пробач мене, наговорив щось необачно
Язик – мій ворог кажуть, правда це
Тепер ніяковію однозначно
Пробач, і дякую тобі за все!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2018
автор: Witer