Нам дожити за них зовсім юних таких і зрілих,
Тих хто там на морозі стояв майже сотню днів.
Нам дожити за тих хто байдужими буть не вміли,
Доказати за них тисячі не доказаних слів.
Нам дожити за них, щоб не марні були ті втрати,
Бо вони не змогли... В небеса піднялись журавлями.
Ми не можемо днів, тих трагічних днів забувати,
Відчайдухів,що йшли під кулі з простими щитами.
Нам дожити за тих, хто загинув від рук ординців,
На жорстокій війні, що зветься чомусь АТО!
Хто тілами своїми від пекла закрив українців,
Щоб нам спалося мирно, і вибухів тут не було.
Долюбити за них життя, донести надію,
Доспівать до кінця перервану пісню волі!
І здійснить, неодмінно здійснити всі їхні мрії
Про щасливу країну й дітей наших сонячні долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2018
автор: Наталка Долинська