Дорогий мій,шановний читачу,
От з тобою зустрілися знов.
Бачиш – слів я даремно не трачу,
А пишу про життя, про любов.
Бо душа моя й серце радіють,
Що спілкуюся з вами щодня.
І сидіти тихенько не сміють,
Коли в нас ще є мало добра.
Де б не був ти: в селі,чи у місті,
На заводі,на полі, будь де,-
Скрізь відчуєш і радісні вісті
І побачиш,як край наш живе.
Та не все так гладенько на волі,
І не всі ще щасливо живуть.
Не усім усміхаються й долі
І не всім щастя в хату несуть.
А тому тем багато є нині
І писати потрібно про все.
Щоб пани були з нами єдині
Й повернули до люду лице.
Йшли з народом в єдиному строю
Будувати щасливе життя.
І на тому тверезо я стою,
Бо така і в народа мета.
А писати,шановні,я буду
Поки серце у грудях стучить.
І я Музу свою не забуду,
Будем разом народу служить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2018
автор: Дашавський поет