Одинокий ангел , забутий .
Так давно не чув молитви душі .
Його крила згорнуті ,
сохнуть пір'їни , як комиші .
Так довго прислухався , що забув чути .
Так довго сподівався , що призначення забув .
Він не посміхається , погляд заснув .
Немов обростає каменем , гасне сіяння .
Він помре , якщо триватиме мовчання .
Він розіб'ється об темряву , об скелю , упаде у море .
Одинокий ангел , забутий
Не зцілить ніяк своє горе ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2018
автор: БЕЗ