Маленький хлопчик з цигарками
Хоче бути дорослим, як ми.
Він пливе за течією, не вміючи,
Не опираючись. Жити, сумуючи
За втратою минулого.
Там Мама дає йому молоко,
Він п'є його, як сьогодні дим,
Білий дим. Опадаючи снігом,
Лапатими згустками, за склом
Творить містерію зими
Де ми споглядаємо, як
Білі сніжинки крутяться
І слова римуються,
Немов відьми в танці.
Хлопчик заснувши на лавці,
Вранці не прокинеться і
Замерзне від нестачі любові
Скажете: лиш не у Львові
Могла статися ця історія,
Бо Львів – це столиця тепла,
Львів – це домівка Бога.
[youtube]https://youtu.be/tv4zSEkJ7_U[/youtube]
11.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2018
автор: Kukhta Bohdan