Жінка як жінка,
Груба говірка,
Звичка та й годі,
Кажуть в народі.
Досить приємна,
Хоч і не чемна
Та господиня,
Праці рабиня.
Звикла так жити,
Навіь любити,
Її родина
Сільська й невинна,
Що у суспільстві
Грубощі в дійстві,
Тож їхня сила
Її й захопила.
Я розумію
Й маю надію
Наше кохання
Спільне бажання
Разом прожити,
Мріять й робити,
Сила ж любові
Є й в грубім слові.
28.01.18.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2018
автор: Георгій Грищенко