на землі
чорні хрести доріг –
вістрями під кожен поріг,
у драглистій небесній імлі
чорні хрести ворон –
виснуть над німотою крон
і над кожним дахом
забобонним жахом
двоє на лавці,
худі-блідолиці, наче вигнанці,
пиво холодне п`ють,
без відтінків про щось балакають…
а праворуч лавки –
на сірому сірі стежки
поспліталися у допоміжні хрестики
чорні хрести
ставить на всьому зима дозріла,
хоча собою сама – біла
у місті відлига,
необхідності і терпіння нудьга
…здрастуй*, каже, а ось і я –
сіра в крапку твоя депресія…
упирається вістрям в поріг дорога хре́сна:
скоро – лютий, скоро - весна
28.01.2018
Академічний тлумачний словник подає
слова "здрастувати" і "здрастуватися",
а "здрастуй" - не визнає, але це не логічно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773830
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2018
автор: Валя Савелюк