[i][b]Хай спогадом відчуженим сніги
З твоїм теплом лягають у долоні,
Хай краще так, ніж пасмом сивини,
Від безнадії падають на скроні.
Бо, може , це останній падо-сніг,
Остання завірюха в цьому році,
Вона колись повернеться, а ти -
Залишишся пекти у лівім боці.
Ти станеш тільки світлом у меню
Для сенсору, мовчанкою в кишені.
У нім, як бачиш, функцію "люблю"
Змінили "смайли" й дотики-мішені.
Хіба ж за ними згадуєш про ті,
Обняті снігом, львівські, теплі кнайпи,
Як чорним віям ставили тоді
Сніжинки білі-білі вподобайки.
[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2018
автор: Лілея1