За стінами й картинами
В тунелях з нікотинами
Ми розгубили усміхи
У вічних своїх поспіхах
Ледь, ледь до сонця промені
Душа сліпа заплуталась
У темному невіданні
Ще не черства, розчулилась …
… би ?
Як би …?
Вікна й шиби
Думки на диби
І струм потоками
Й чужими вроками
Де скрізь вода, та мертва
Де п’ють вино, що стало оцтом
І всупереч безгрішним тостам
У цих містах життя нема
Бо за стіною стін нова стіна
А за світанком вже не видно світла
І так що день, не наче все дарма
Ти кажеш: - Доля не привітна?!?
Відкрий всі вікна
Й крізь брудні шиби
Відчуй, як віск стікає аж до серця
І у душі нехай озветься
Давно забуте добра тепло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2018
автор: Андре Ільєн*